ТЕМА 8. ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ СУФІКСІВ

И пишеться:

1. У суфіксах –ик-, -ник-, -чик (-щик-), ич, -ищ-, -иськ-: братик, племінник, рубщик, москвич, вітр исько, селище, згарище, стаховисько , але: далеч (далекий)

2. У суфіксі –ив(о) в іменниках що означають матеріал або продукт праці: мереживо, плетиво, паливо, але: мар ево, зарево, маєво.

3. У суфіксі –ин- в іменниках жіночого роду: дівчина, Вінниччина, худобина, козаччина.

4. У суфіксі ин- присвійних прикметників після приголосного: сестрин, свекрушин, невістчин, але: після букви й, апострофа і голосних - -їн: Майїн, Мар'їн, Софіїн.

5. У суфіксі –ичок, що утворився з –ик-: вузличок, кошичок, глечичок, але: верш ечок, кружечок.

6. У суфіксі –ичк(а), що утворився з –иц-: мильничка, розумничка, паличка, але: кач ечка, петрушечка.

7. У суфіксі –ичн- прикметників, утворених від іменників з суфіксом–иц(я) за допомогою –н-: вуличний (вулиця), гірчичний (гірчиця).

8. У суфіксі -инн- в іменниках із збірним значенням:буряк - бурячиння, шум - шумовиння, але: корінь - коріння, камінь - каміння (збірна назва утворена від іменників на -інь).

Е пишеться:

1. У пестливих словах з суфіксами –ечк-,-еньк-, -есеньк-: стрічечка, личенько, білявенький.

2. У суфіксі –ен- дієприкметників: утворений, зачинений, вражений.

3. У суфіксі –ен- в іменниках середнього роду IV відміни: пташеня, кошеня.

4. У суфіксі –енн- в іменниках середнього роду, утворених від дієслів: звернення, мислення, оголошення.

5. У суфіксі-ен- в іменниках імена, племена, письмена.

6. У суфіксах –елезн(ий), -ер(о), -тель: довжелезний, п’ ятеро, вчитель.

І пишеться:

1. У суфіксах –інь, -іш(ий), -ісіньк(ий),-юсіньк(ий): теплінь, широчінь, далечінь; тихіший, стрункіший; новісінький, малюсінький.

2. У суфіксі -інн- в іменниках, утворених від дієслів: ходить - ходіння, сушити - сушіння.

Суфікси -ов-, -ев-, -єв-:

1. Суфікс –ев- пишеться після м’яких та шиплячих приголосних твірної основи, а після твердих (крім шиплячих) пишеться -ов, якщо наголос падає на основу: плюшевий, сланцевий, але: калиновий, кварц овий.

2. Суфікс -єв- пишеться після подовжених м'яких н, т, а також після голосного: життєвий, алюмінієвий.

3. Якщо наголос падає на закінчення, вживається суфікс –ов-: грозовuй, дощовuй, польовuй.

Виконайте завдання:

80. На місці крапок поставте пропущені літери е,є,и, і.

Всяч...на, велич...на, печ...во, город...на, намист...чко, струж...чка, бат...чко, подуш...чка, множ...на, пташ...чка, копі...чка, юш...чка, пал...чка, серед...на, галяв...на, сит...чко, буз...на, стеж...чка, мереж...во, вул....чка, дощ...чка, запад...на, петруш...чка, пал...во, вар...во, ма...во, міс...во, свіж...на, миш..ня, любит...ль, вогн...ще, дол....нька, горл...чка, горл...чко, мар...во, діж...чка, геро...зм, пейзаж...ст.

81. Утворіть іменники за допомогою суфіксів -ечк-, -ичк-, -ик.

Горб, вода, трава, доня, гніздо, вікно, першокласниця, сонце, племінниця, блюдце, пшениця, криниця, батько, канарейка, книга, кут, вовк, літо, розумниця, кіт, жартівниця, суниця, дощ, стрічка, порадниця, кішка, сито.

82. Утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ов-, -ев-(-єв-).

Душ, кизил, калій, кварц, хвощ, соя, замша, слива, яблуня, мальва, матч, ромашка, щавель, борщ, квасоля, жолудь, гелій, магній, підсумок, марля, бязь, натрій.

83. На місці крапок поставити е(є) чи о(ьо), йо.

Черешн...вий, оранж...вий, полудн...вий, вермішел...вий, взірц...вий, кизил...вий, півоні...вий, замш...вий, марганц...вий, груш...вий, вогн...вий, деш...вий, ситц...вий, черепах...вий, алюміні...вий, свинц...вий, вол...вий, песц..вий, бо...вий, квітн...вий, овоч...вий, нул...вий, плеч...вий, ясен...вий, промен...вий, ключ...вий, га...вий, яблун...вий.

84. Перепишіть, вставляючи пропущені в суфіксах букви е або и.

І. 1 Плет...во торосів та балок снується у виш...ні. 2. Мріють у тремтячому мар...ві далекі села. 3. Стоять замисл...ні дуби над тихою водою. 4. У затін...них вологих місцях тихо коливались білі, воскові чаш...чки конвалій. 5. Закотилось сон...чко за зелений гай. 6. Попід гаєм зеленес...ньким та біжить кон...к воронес...нький. 7. Нас поїхало тринадцят...ро. 8. Утоптала стеж...чку через яр, через гору, серд...нько, на базар.

ІІ. 1. Миколка, Прокопів хлопч...к, такий школяр...к гарн...нький був: сумирн...нький, соромлив...нький, мляв...нький, як дівч...нка. 2. Та ще ж такий чорнобрив...нький, білолиц...нький, носик невеличкий, щічки круглес...нькі. 3. Менш...нькі четверо, що теж їсти дивились, на піч усі, як горобч...ки. 4. Батько за столом саме сидів, засмуч...ний такий. 5. В учит...ля й справді гарно було. 6. Стіл застел...ний був скатертиною цяцькованою. 7. По долу стеж...чки рябіли. 8. Миколка сів скраєчку на стільч...ку. (А.Тесленко.”Школяр”.)

85. У першу колонку впишіть слова з вставленою у суфіксах буквою И, у другу – з вставленою буквою Е, у третю – з вставленою буквою І.

Станов..ще, мереж..во, стеж..чка, дал..ч, вдесят..ро, велет..нь, ровесн..ця, промов..стий, враж..ння, віконн..ця, няньч..н, щебетуш..чка, вдумл..вий, звелич..ний, довж..лезний, пряд..во, рушн..чок, ожинн..к, вжал..ний, велич..на, виховат..ль, старш..нький, стривож..ний, хмар..ще, п’ят..ро, вінн..чанин, озелен..ння, незнайом..ць, зйомн..к, осич..на, плюш..вий, лелеч..ня, вірмен..н, книж..чка, грабл..ще, дал..на, перепел..ня, освітлен..сть, тонюс..нький, глибоч..нь, вітч..зна, складальн..ця, рог..вка, скрег..т, язич..ще, ластов..ння, волоч..ння, дзеньк..т, соняшнич..ння, збор..ще, остовп..ння, тих..ший, ошийн..к.

86. Перепишіть, уставляючи пропущені букви в суфіксах, поясніть їхній правопис.

1. І сад посаджений, і сонце встало, і грає дал…ч генієм людським. 2. В напруж…нні і мисль моя, і слово. 3. Легенький вітерець колише по той бік річки нескош…ні трави. 4. Зелені віти сосен мереж…вом взялись. 5. Довкола повно сонця, і на луках біліє пряд…во баб…ного літа. 6. Добрий борщ…к, та маленький горщ…к. 7. Гус…нятко хотіло виглянути з бочки, та не дострибнуло. 8. Пригнувшись, хлопч…к помітив на гілочці старої верби, що стояла поруч, якусь маленьку пташ…чку. 9. Дятел на старій груші в червонястій шапочці з маленькою пал…чкою стукає й стукає.

Теми